06.11.2017 | 10:50

Порядок сплати єдиного внеску при припиненні підприємницької діяльності

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою, а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

Відкрили нову точку: повідомте податкову

Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку при відкритті нового торговельного об’єкта повинна подати відповідну заяву до органу ДФС за місцем реєстрації та повідомити про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Нагадаємо, у разі виникнення змін у відомостях, зокрема у разі зміни місця провадження господарської діяльності, суб’єкти господарювання повинні подати заяву до контролю­ючого органу з відповідними відомостями.

Така заява подається платниками єдиного податку:

першої і другої груп — не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;

третьої групи — разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (пункти 298.5, 298.6 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 299.7 ПКУ до реєстру платників єдиного ­податку (далі — Реєстр) вносяться відповідні відомості про такого платника.

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ПКУ).

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок № 1588, яким передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588).

Таке повідомлення повинні подавати всі фізичні особи — підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Відповідно до встановленої форми № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміну типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування) платник податків при поданні повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією зазначає у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування код ознаки надання інформації 3 «Надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місце­знаходження тощо».

Оподаткування безкоштовногохарчування працівників

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 13.10.2017 N2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК щодо оподаткування операцій з безкоштовного харчування працівників

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. При цьому пунктом 1.7 частини 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Також доходи, визначені статтею 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пункт 1.2 частини 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному статтею 168 Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону N 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

При цьому частиною сьомою статті 7 Закону N 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170, в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо оподаткування податком на прибуток

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з надання платником податку на прибуток безкоштовного харчування своїм працівникам.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт "в" підпункту 14.1.185, підпункт "в" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах "шведського столу" для такого підприємства - платника податку на додану вартість є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, під час здійснення яких податок на додану вартість нараховується у загальновстановленому порядку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) підприємством в оплату вартості харчування, включається до податкового кредиту відповідно до статей 198 та 201 Кодексу.

Електронний цифровий підпис: вимоги до довіреності

У разі якщо у заявника на отримання електронного цифрового підпису немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС), то заявник може бути представлений довіреною особою. У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.

Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Виплачуєте стипендію – правильно вказуйте у формі 1-ДФ

Сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «150», а сума перевищення за ознакою доходу «127».

Згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «150».

Сума перевищення стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, над сумою що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «127».

До 9 листопада платникам єдиного податку третьої групи необхідно подати звітність за новою формою!

Відповідно до норм Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до органів фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, що зазнала змін відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2017 № 369 (набув чинності 05.05.2017р.).

Згідно з Податковим кодексом України, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З огляду на вищезазначене, нова форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (у редакції Наказу №369) використовується платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01 жовтня 2017 року.

Тобто, платникам єдиного податку третьої групи необхідно подати Податкову декларацію за 9 місяців 2017 року за новою формою до 9 листопада включно.