09.04.2019 | 9:25

      Асоціація платників податків планує 11 квітня 2019 року провести семінар з платниками податків о 10-00 годині за адресою м.Харків Держ.пром 2 під’їзд, 2 поверх

      Для учасників семінару підготовлений збірник нормативних документів і роз’яснень податкового законодавства, які діють в 2019 році.

 

      Планується розглянути такі питання:

  1. Плата за землю
  2. Декларування майнового стану та доходів за 2018 рік
  3. Актуальні питання щодо нарахування Єдиного соціального внеску
  4. Податок на прибуток
  5. Податок на додану вартість

 

Вартість участі у семінарі – 250,00  грн.

Плату за участь у семінарі слід перераховувати на розрахунковий рахунок Територіального відділення Асоціації платників України в Харківській області – код 06718170, р/р 26007301247120, МФО 351823 в філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» призначення платежу – за інформаційно-консультаційні послуги (без ПДВ).

Виплати за договором підряду: нюанси нарахування ЄСВ

           Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що порядок укладення  договорів  цивільно – правового характеру, зокрема  договору підряду, регулюються Цивільним кодексом (далі ЦКУ).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’я­зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

         Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

        Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

        Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

        Водночас у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому, якщо база нарахування  єдиного внеску  буде   меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом та ставки єдиного внеску 22 відсотки.

 

В який термін фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) повинна сплатити задекларовану суму податкового зобов'язання

        Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

        Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 р. IV ПКУ.

       Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

       Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ. Така норма визначена п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 р. IV ПКУ.

       Відповідно до п. 57.1 ст. 57 р. ІІ ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

       Таким чином, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, та сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.

 

Оподаткування ПДВ операції зі списання заборгованості, за якою минув строк позовної давності

         Головне управління ДФС в Харківській області інформує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

           Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.

           Платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені для такої реєстрації, зведену податкову накладну (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

         Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

         Якщо платник ПДВ при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015, сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не отримані протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги. Таке зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

           Якщо платник при перерахуванні попередньої оплати за товари/послуги сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН, але товари/послуги не поставлено, а тому вони фактично не використовуватимуться у господарській діяльності покупця, то у податковому періоді, в якому відбувається списання заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

          Зазначена норма передбачена пп. 14.1.11 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

 

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

          З 01.01.2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, в частині визначення критеріїв визнання неплатником податку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами у атмосферне повітря, а також щодо встановлення граничної норми викидів двоокису вуглецю стаціонарними джерелами при визначенні бази оподаткування екологічним податком.

        Платниками екологічного податку, у тому числі й за викиди вуглекислого газу стаціонарними джерелами, визнаються суб’єкти цивільних відносин, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

         Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

         Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.   

         База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Тобто, у разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення.

          Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

          Отже, при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю у разі перевищення їх граничної кількості в обсязі 500 тонн у звітному (податковому) кварталі база оподаткування екологічним податком визначається як фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за податковий (звітний) квартал зменшений на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн.

       З 1 січня 2019 року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами забруднення становитиме 10 гривень за тонну (замість 0,41 грн у 2018 році).

      Платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.08.2015 № 715 (із змінами).

      Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки).

      До затвердження змін до Декларації у частині декларування податкових зобов’язань з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, податкові зобов’язання з екологічного податку за викиди двоокису вуглецю обчислюються та декларуються платниками екологічного податку в окремому Додатку 1 до Декларації.

      Зазначена норма передбачена п.п. 240.1.1, п. 240.7 ст. 240, п. 242.1, п. 242.4 ст. 242 Податкового кодексу.

 

Як подати заяву щодо зміни групи єдиного податку?

         Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

         Заява подається у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); зміни податкової адреси суб’єкта господарювання; зміни місця провадження господарської діяльності; зміни видів господарської діяльності; зміни групи та ставки платника єдиного податку.

         Затверджена наказом МФУ від 20.12.2011 № 1675 форма заяви подається для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку та відмови від спрощеної системи оподаткування.

Фізичні особи – підприємці подають заяву до контролюючого органу особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

         Тобто, заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, внесення змін до реєстру платників єдиного податку, відмови від спрощеної системи оподаткування, зміни групи та ставки платника єдиного податку надається особисто або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

          При цьому, можливість подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована.

         Зазначена норма передбачена п. 298.1 – п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу, п. 4 «Порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування» від 20.12.2011 №1675.

 

Як отримати довідку про відсутність заборгованості?

         Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи видається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерствафінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованиму Міністерстві юстиції України  27.09.2018за №1102/32554.

       Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

        Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

        Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

       Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

 

Нарахування податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості

            Головне управління ДФС у Харківській області інформує громадян - власників об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що обчислення сум податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб, здійснюють органи фіскальної служби за місцем податкової адреси власників такої нерухомості.

           Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум обчисленого податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

          Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п.266.3.1п.266.3 ст.266 ПКУ).

При обчисленні та нарахуванні суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянкифізичним особаморгани державної фіскальної службибазу оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюють:

- на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно;

 - та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, наданих платником податків( п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового Кодексу).

        Водночас, п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ встановлено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;                    

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

        У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналі в відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Перевищення обсягу доходу фізичною особою-підприємцем

           Головного управління ДФС уХарківськійобласті повідомляє.

           Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

  1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

         Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

  3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

       Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.