15.11.2019 | 08:36

Спеціалістами та фахівцями Кегичівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було проведено анкетування  25 прийомних батьків та 6 батьків – вихователів.

  Під час супервізії разом з методистом вищої категорії Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Іриною Машталь було проведено аналіз анкет.

    На питання «Хто, на Вашу думку, має найбільше займатися вихованням дітей» ( можна було надавати декілька відповідей) отримано такі відповіді: «сім’я» - 100%,а також 22% батьків поставили позначку «школа», та 3% - «учнівські колективи». Це свідчить, що всі прийомні батьки та батьки  - вихователі розуміють свої обов’язки щодо виховання дітей, але чверть тих же батьків сподіваються, що школа та учнівські колективи теж повинні виконувати цю функцію.

     На питання «Які труднощі Ви відчуваєте у вихованні дітей ?»: 77% надали відповідь «не знаю, як діяти в тій чи іншій ситуації» ; 15% - «діти не беруть до уваги Ваших вимог» 3% показали, що «є розбіжність думок щодо виховання в сім’ї» 12% батьків указали, що «не знають, як реалізувати рекомендації вчителів» 8% вказали «не вистачає часу на спілкування», але слід зазначити, що саме цю відповідь надали батьки  тих дітей, які є студентами, та навчаються в інших населених пунктах ( Краснограді, Харкові). Ми бачимо, що переважна більшість батьків (майже ¾ з опитуваних) у процесі виховання прийомних дітей, дітей – вихованців стикається з ситуаціями, які їм самостійно розв’язувати або дуже важко, або  зовсім неможливо. Таким чином підтверджується важлива роль фахівців із соціальної роботи центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які здійснюють соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, намагаються створити належні умови для забезпечення індивідуальних потреб кожної прийомної дитини та дитини – вихованця у розвитку та вихованні. Слід звернути увагу, що декілька питань анкети були про стосунки у сім’ї. Причому переважна більшість батьків охарактеризувала їх як «добрі» 87% та «дуже добрі» – 13%. Ми можемо відзначити, що деякі батьки замовчують складні відносини в родині, хоча у відповідях на попереднє запитання відзначили, що діти  не беруть до уваги вимоги батьків ( 1/6 респондентів).

    На запитання « Чи розповідає Вам дитина про свої справи?» надали відповіді: « так, за власної ініціативи» - 85% опитуваних, «так, за Вашим проханням »- 15%.

   Батькам було запропоновано перелічити домашні обов’язки  дітей. В залежності від віку дитини батьки вказали: прибирання у власній кімнаті (будинку), миття посуду, чергування на кухні, допомога по господарству, походи в магазин по продукти, приготування їжі.

   Окреме питання стосувалось « кишенькових грошей дитини» та участі дітей у плануванні сімейного бюджету. Щодо суми «кишенькових грошей», які дають дитині на місяць отримано такі відповіді: 50 грн. – 18%, 150 -200 грн. – 37%, 200-300 грн. – 32%, 500 грн. -7%, більше 500 грн. – 2%, відповідь «за потребою дитини» - 4%.

    « Чи бере Ваша дитина участь у плануванні сімейного бюджету» відповіді батьків розподілилися: «так» - 38%, « не завжди» - 37%, «ні» - 25%. Майже ¾ респондентів не залучають дітей до планування сімейного бюджету, що є важливим елементом у формуванні самостійності дитини та підготовці іі для подальшого життя після виходу з родини. Фахівці із соціальної роботи  постійно  проводять роботу щодо роз’яснення батькам важливості формування у дітей навичок складання особистого бюджету та раціонального використання коштів домашнього бюджету.