18.03.2020 | 13:45

Питання реєстрації народження та визначення походження дитини регулюються Цивільним та Сімейним кодексами України, розділом V Кодексу про шлюб та сім’ю України, який зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Сімейному кодексу України, до прийняття спеціального закону, Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2007р. № 1154/5) (далі – Правила).

Питання реєстрації народження та визначення походження дитини регулюються Цивільним та Сімейним кодексами України, розділом V Кодексу про шлюб та сім’ю України, який зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Сімейному кодексу України, до прийняття спеціального закону, Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2007р. № 1154/5) (далі – Правила).
 
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків. Зокрема, актом цивільного стану є народження фізичної особи і встановлення її походження, який підлягає державній реєстрації. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження також підлягає обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
Згідно з вищенаведеними Правилами реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, власного імені та по батькові проводять державні відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, про що видається відповідне свідоцтво.
Необхідно зазначити, що реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.
 
Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
 
Одночасно з заявою про реєстрацію народження подаються паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них).
 
У пункті 2 глави 1 розділу III вказаних Правил перелічені підстави для реєстрації народження, а саме: медичне свідоцтво про народження; медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, заява двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я; акт, складений відповідними посадовими особами за участю двох свідків і лікаря або фельдшера, у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі; лікарське свідоцтво про перетинальну смерть, у разі мертво народження.
 
Статтею 163 Кодексу про шлюб та сім’ю України передбачено, що реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
 
Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства, що визначено пунктом 3 глави 1 розділу ІІІ Правил.
 
При реєстрації народження дитини за місцем проживання батьків чи одного з них, місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини.
 
Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.
 
Окремо слід звернути увагу, що у разі народження дитини в експедиції або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів реєстрації актів цивільного стану, реєстрація провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з дня їх повернення. У цих випадках, на бажання батьків, місцем народження дитини в актовому записі про народження зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження, якщо воно підтверджене одним із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III наведених Правил. Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них. Місцем народження зазначається місце проживання батьків.
 
У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або відмовилась узяти дитину з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, то реєстрація народження дитини провадиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, у якому перебувала мати під час народження дитини, або за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу чи особи, яка опікується дитиною. Відомості про матір наводяться на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, визначених в пункті 2 глави 1 розділу III Правил, прізвище дитини і прізвище батька - за прізвищем матері, власне ім’я і по батькові дитини та батька - за вказівкою заявника. Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів цивільного стану повинен письмово повідомити орган опіки і піклування, про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.
 
Статтею 122 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
 
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
 
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
 
У випадку, коли дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
 
Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, передбачених в пункті 2 глави 1 розділу III Правил, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини. Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до державного органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини. У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров’я про вагітність жінки. Також, походження дитини від батька може бути визначене за рішенням суду, що передбачено статтею 125 згаданого Кодексу.
 
На сьогоднішній день застосування допоміжних репродуктивних технологій стає досить поширеним явищем, у зв’язку з чим до Сімейного кодексу України були внесені відповідні зміни.
 
Зокрема, статтею 123 наведеного Кодексу визначено, що у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Також подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
 
За більш детальними роз’ясненнями необхідно звертатись до відділу «Кегичівське бюро правової допомоги», який розташований за адресою: вул.Волошина,29, смт Кегичівка, т.(05755) 3-11-84.