09.06.2020 | 10:01

Південне управління ГУДПС у Харківській області інформує, що 23.05.2020 р. набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше.

Законом № 466 передбачено низку змін до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  , спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, в тому числі щодо порядку обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від неї.

Запроваджено єдиний звітний період для звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю у тому числі для платників єдиного податку.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. Раніше таку заяву необхідно було подавати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.

Зменшено з 15-ти до 10-ти днів до початку кварталу строк подання заяви про перехід на ставку 3% платником єдиного податку третьої групи.

При цьому додано норму, відповідно з якою у разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Також передбачено, що у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ (1020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, такий платник зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Визначено, що базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку четвертої групи є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Увага!З 1 липня 2020 рокуплатники єдиного податку 1-3 груп сплачуватимуть земельний податок при наданні земельної ділянки та/або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду (найм, позичку).

Зміни в порядку обліку платників податків у контролюючих органах

Головне управління ДПС у Харківськійобласті інформує, що з набуттям чинності  Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ змінились критерії належності  платників податків до великих  платників і відтепер визначення поняття  великий платник податків – це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн.євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період (було 1,0 млн.євро та митні платежі).

Також Законом №466-ІХ удосконалено порядок реєстрації  платниками податку на додану вартість. Так, передбачено, що  заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронні довірчі послуги", крім того СГ (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п.183.3. ст.183 ПКУ).
 У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ (абз.1 п.183.4 ст.183 ПКУ).
 У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (абз.2 п. 183.4 ст. 183 ПКУ).
 Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.
 У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день

 

До уваги платників акцизного податку!

Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» не передбачено звільнення СПД - платниківакцизного податку від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в частині нарахування, декларування та сплати акцизного податку в період з 01.03.2020 по 31.05.2020.

У зв’язку з провадженням в Україні карантиних заходів та з метою недопущення застосування штрафних санкцій Головне управління ДПС у Харківській області рекомендує надавати декларації з акцизного податку в електронному вигляді, у тому числі з використанням ІТС «Електронний кабінет».

Це швидко, зручно та безпечно.

Про деякі особливості складання розрахунку коригування до зведеної податкової накладної

Головне управління ДПС у Харківськійобласті звертає увагу платників ПДВ, що згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Якщо після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) зведеної ПН, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до такої зведеної ПН.

РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому числі у разі коригування всієї суми перевищення, складається з урахуванням таких особливостей:

● у заголовній частині РК до зведеної ПН на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини»зазначається код ознаки «3».

У РК, складених починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної»замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки «3» (позначка «Х» не проставляється).

У рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих на суму перевищення.

У розділі Б табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним рядком зі знаком «-» зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.

При цьому код причини коригування зазначається 203.

У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «-» та зазначається код причини коригування 103.

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер, вона оподатковується за ставкою 18 відсотків

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, то сума такої допомоги не включається до оподатковуваного доходу якщо протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2018 році – 2470 грн., у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн.), а сума перевищення оподатковується в загальному порядку за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок обчислення бази нарахування для сплати ЄВ за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску).

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Нерухомість, яка відноситься до об’єктів житлової нерухомості

Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Коротко про оподаткування спадщини та подарунків

Норми Податкового кодексу України зобов`язують оподатковувати об`єкти дарування, подаровані платнику іншою фізичною особою, за правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Оподаткування подарунків та спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Зокрема, об`єкти спадщини (дарування), успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
 Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%.

Громадяни – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
          Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Надаєте житло в оренду громадянину – зобов'язані нараховувати та сплачувати податки

Якщо договір оренди нерухомого майна укладено між фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Наприклад, у разі надання в оренду квартири або іншого житлового чи нежитлового приміщення, іншого нерухомого майна, орендодавець є відповідальним за нарахування та сплату податку до бюджету.
            Такий орендодавець має самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду, тобто, протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. Суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року орендодавець відображає у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та подає її до контролюючого органу за місцем реєстрації (податкової адреси) до 1 травня року, наступного за звітним.
 Якщо договір оренди об'єктів нерухомості посвідчувався нотаріально, нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1242. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Звертаємо увагу, що суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Форма інформації затверджена наказом Міністерства Фінансів України від 13.05.2017 р. № 497. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтор несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Офіційне працевлаштування – запорука соціального захисту

Питання виплати офіційної, прозорої зарплати сьогодні є дуже актуальним. Адже працівники іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну, вищу за мінімальну зарплатню.

Трапляється, що зарплата працівника значно відрізняється від тієї, яка записана у відомості. Це з’ясовується згодом, у випадку коли працівнику потрібна довідка про доходи, наприклад, для отримання кредиту чи для пред’явлення у Пенсійний фонд при оформленні пенсії.

Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем.

Не оформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та їх перерахунків у подальшому. Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.

 

Триває Кампанія декларування - подайте декларацію про майновий стан і доходивчасно!

 

«Задекларовані доходи та сплачені податки - конституційний обов’язок кожного громадянина! Від ставлення кожного платника податків до цієї справи залежить майбутнє нашого міста. Ми хочемо жити в цивілізованому суспільстві. А для цього необхідно так само цивілізовано ставитися до своїх обов'язків. Здійснюючи свій внесок до бюджету, ми не лише піклуємося про наш регіон, а й робимо інвестиції в майбутнє»

До завершення кампанії декларування, залишилосяне так багато часу, наголошують в Південному управління ГУ ДПС у Харківській області, тому запрошуютьгромадян задекларувати свої доходи своєчасно.

Нагадаємо, що декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до територіального органу податкової служби за місцем своєї реєстрації до 1 липня 2020 року, а задекларовані  у ній податкові зобов’язання сплатити  до 1 жовтня 2020 року.

При необхідності платники можуть отримати консультації і допомогу у заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи у Центрі обслуговування платників.

Також, звертаємоувагу громадян на те, що вони можуть реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2019 року шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня поточного року